Репродуктивно-респіраторний синдром свиней(РРСС), являє собою величезну проблему свинарства і великі дослідження проводяться для того щоб допомогти промисловості у боротьбі з цим небезпечним вірусом.

"Ми прагнемо знайти практичні рішення для боротьби з цією дуже складною хворобою за допомогою інвестицій в дослідження", говорить національний президент ради свинарства Еверетт Форкнер, у звіті «Ініціативне дослідження 2004-2011». "Дивлячись на такі поточні завдання як локалізація заражень, так і довгострокові завдання наприклад підвищення генетичної стійкості до РРСС являється одною з найбільших проблем для виробників."

РРСС було проблемою для виробників, починаючи з кінця 1980-х років і залишається однією з найбільш збиткових хвороб, з якими стикаються виробники. В останні роки витрати на РРСС оцінюються більш ніж $ 664 млн. на рік, що відповідає майже $ 115 на свиню.

«Завдяки широті досліджень, які були зібрані в останні роки, наше розуміння РРСС росте не по дням, а по годинам", доповідає Елізабет Бектон, яка відзначає, що дослідження програми, підтримуваної Комітетом з охорони здоров’я свинарства було фінансовано 123 проекта на загальну суму понад $ 10 мільйонів з 2004 року. "Є певні речі які виробники можуть зробити, щоб контролювати розповсюдження РРСС."

У доповіді ініціативної групи по дослідженню РРСС у 2004-2011 розглядаються п'ять основних напрямків, в тому числі:

1. Імунологія та розробка вакцини. Даний розділ присвячений створенню альтернативних підходів до розробки вакцин і поліпшення управління здоров'ям стада.

2. Епідеміологія, фактори ризику та стратегії контролю за зараженнями. Пропонується створення ради біобезпеки, яка будуть контролювати розповсюдження РРСС, наприклад використання фільтрації повітря, щоб запобігти РРСС інфекції.

3. Діагностичні тести та виживаємість при РРСС. Бектон відзначає, що дослідники домоглися великих успіхів у виявленні нових штамів вірусу РРСС.

4. Контролювання РРСС по програмі оцінки ризику захворювань тваринництва(PADRAP), що допомагає виробникам визначити їх потенційний ризик по захворюваності свиней у їх стаді. У цьому розділі доповіді розглядається також розвиток стандартизації географічних програм для відображення статусу стада.

5. Генетична стійкість до захворювання. Дослідники зробили ряд досягнень у галузі виявлення та перевірки генотипів і фенотипів, стійких до інфекції. У доповіді підкреслюється, широке співробітництво між вченими з декількох університетів, урядом, виробниками свинини та іншими організаціями, які вивчають генетичну стійкість до хвороб і загальний стан здоров'я свиней.

"У той час ми дізналися багато про те, як вірус діє в тілі тварини та ухиляється від імунної системи, є ще великий  обсяг досліджень які повинні бути виконані" Говорить Елізабет Бектон.