У ЄС все більше ведеться дискусій на тему відгодівлі некастрованих кнурців як альтернативи кастрації. Проте чи є відгодівля кнурів економічно вигідною? А чи вигідніше і наскільки відгодовувати кастрованих кнурів у порівнянні із свинками? З такими питаннями кореспондент інформаційного порталу "Свинарство в Україні" звернувся до Андрія Геті - директора Інституту свинарства НААНУ.

Інститут свинарства НААНУ проводить власні наукові дослідження та співпрацює з науковими установами України та країн ЄС. Нашим інститутом спільно з Науково-дослідним центром підвищення ефективності тваринництва НААНУ вже намічено проведення в червні-жовтні 2010 року науково-практичного досліду "Порівняння економічної ефективності відгодівлі кастрованих кнурів і свинок". Ми будемо інформувати читачів нашого інформаційного порталу "Свинарство в Україні" про його хід і головне висновки.

Питання важливе для українського свинарства, сучасні методики дають можливість впливати на стать народжених тварин. Це так званий метод секстування сперми, що використовується у скотарстві. Ми вирішили спочатку проаналізувати економічну складову впровадження такого методу в свинарстві, а потім, в залежності від результату, розробити і поширити цей метод в промислових умовах підприємств свинарства України.

Зараз можемо запропонувати нашим читачам актуальний дослід, проведений нашими колегами в Університеті прикладних наук Оснабрюк (Німеччина) в кооперації з компаніями TOPIGS-SNW (Німеччина).

144 поросят, з них 96 некастрованих кнурців і 48 свинок відгодовувались в підсобному господарстві Університету. Тварини були розділені за статями. Всього з цієї кількості тварин було утворено 12 груп. Кнурці утримувалися завжди в бухтах по сусідству із свинками. Усі тварини годувалися вволю готовим комбікормом двох видів – для першої та другої фази відгодівлі. Спеціальне обладнання – кормові автомати у поєднанні з навушними бірками – зробило можливим збирати дані споживання корму індивідуально по кожній тварині.

Кнурці краще перетравлюють корм.

В рамках досліду кожна тварина індивідуально зважувалася кожні 14 днів. Процес набирання маси суттєво різниться у свинок і кнурців. Так денні прирости кнурців вищі за весь час відгодівлі. А кількість спожитого корму не відрізняється в обох групах. Тобто група кнурців має значно кращу конверсію корму – на протязі всього досліду. Конверсія корму у кнурців була в середньому 1:2,44, що на 0,23 краще, ніж у свинок (1: 2,67).

При підведенні підсумків по показниках продуктивності на забої були встановлені наступні відмінності. Так кількість відгодівельних днів у кнурців та свинок є різною. Свинки мають більш тривалий термін відгодівлі, але вищий показник на забої.

Біологічна продуктивність некастрованих кнурців є вищою, ніж у свинок. Кнурці мають вищі прирости, завдяки чому зменшується тривалість відгодівлі. Кращою є конверсія корму у порівнянні із свинками на 0,23. На забої кнурці і свинки мають однаковий показник індекс-пунктів на кг забійної ваги. Проте при забої показник співвідношення забійної маси тварини до живої маси між кнурцями та свинками має велику різницю. Кнурці мають цей показник приблизно на 3 відсотки нижчим, ніж свинки.

Відтак відгодівля свинок є вигіднішою ніж відгодівля некастрованих кнурців.

Одна справа країни ЄС, де збільшується кількість протестів проти кастрації кнурів, нам важливий наш вітчизняний досвід і вітчизняна аграрна наука зробить неупереджені висновки для українських свиноводів. За нашими прогнозами таке дослідження і висновки можуть принести для свинарства України зниження собівартості на 5-7%, збільшення рентабельності сільськогосподарського виробництва - головна мета аграрної науки України, закінчує інтерв'ю Андрій Анатолійович.