В сучасному  тваринництві  впровадження  дійсно нової технології – явище доволі рідкісне.

Найчастіше у цій сфері прогрес обумовлюється вдосконаленням давно відомих процесів, виведенням їх на вищий рівень можливостей. Це  стосується  і  типів  годівлі  тварин.

Фізична форма корму має  значний вплив на ефективність використання свинями поживних речовин та функціональний стан органів травлення.

В  промисловому  свинарстві  виділяють  два  основних способи годівлі: 1) сухий і 2) рідкий. Як проміжні  розрізняють ще  зволожений  (напівсухий)  та вологий типи, коли сухі корми автоматично зволожують або змішують з водою незадовго до їх подачі у годівниці.
Який  спосіб  годівлі  кращий? На  це  непросте  запитання найближчими роками, напевно, буде дана остаточна відповідь.

З метою введення українських свиноводів у дану проблематику, допомоги  їм  із  подальшим  вибором оптимальної системи годівлі, та, відповідно, для посилення конкурентоспроможності української галузі свинарства на світовому ринку, фахівцями Науково-дослідного центру ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» був проведений аналіз даного питання.

«Суха» годівля

70-75% свиноферм у світі використовують для годівлі  свиней  сухі  корми.  Серед  їх  переваг  виділяють такі:
- збалансовані гранульовані корми більш стабільні за санітарно-гігієнічними характеристиками;
- процесі термічно-вологої обробки корму (гранулювання, експандування, екструдування) підвищується доступність складових раціону для ферментів  шлунково-кишкового  тракту.  Це  сприяє  кращому  засвоєнню  поживних  речовин  корму  (на 10-20%)  та  підвищенню  продуктивності тварин (на 5-25%). Однак такі обробки не знижують кількість випадків, наприклад, сальмонельозних інфекцій;
- нижчими є інвестиційні витрати на установку та обслуговування необхідного обладнання.

Поміж  недоліків  «сухої  годівлі»  слід  звернути увагу на наступні:
- суха годівля часто викликає суттєві зміни фізіологічних процесів в шлунково-кишковому тракті, сприяє  виникненню  гастритів  та  інших  хвороб, що потребує медикаментозного втручання;
- хронометраж поведінки показує, що 18-25% тварин (особливо молодняку) знаходяться в постійному русі між  годівницею  та напувалкою, заважаючи  відпочинку  інших,  а  втрати  корму  при цьому досягають 3-9%;
- значну шкоду несе в собі підвищена запиленість приміщень,  що  негативно  впливає  як  на  тварин, так і на обслуговуючий персонал. Пиловидні частинки сухого комбікорму можуть складати до 20% його кількості, через пил на 8-10% зростає  кількість  тварин,  які  страждають  легеневими хворобами.

«Рідка» годівля (вологість корму до 75%)

Лідером за «рідкою» годівлею свиней серед європейських країн є Ірландія – 90% всіх господарств, а також Німеччина, Данія (у т.ч. понад 60% великих свиноферм), Голландія – до 50% всього поголів’я. У Фінляндії за останні 5 років більше 90% введених у дію свиноферм використовують систему годівлі рідкого типу.

Поміж всіх переваг «рідкої» годівлі слід визначити  найважливішу  –  можливість  використання  відходів  та  вторинних  продуктів  харчової  (молочної, пивоварної,  цукрової,  спиртової,  борошномельної, м’ясопереробної, олійної, хлібобулочної) та мікробіологічної промисловості, що  зменшує витрати  зернових кормів та знижує собівартість продукції. Крім того, є і ряд інших переваг:

- рідкий корм більше відповідає фізіологічним потребам  свиней  і  надає  можливість  забезпечити поступову заміну раціонів;
- більш точне дозування;
- спрощене внесення добавок (преміксів, медикаментів тощо);
- зменшення втрат корму;
- можливість відмовитися від напувалок;
- у порівнянні із сухими кормами, поїдання рідких кормів підвищується до 5%, прирости зростають до 6%, коефіцієнт конверсії (витрати) корму знижується до 10%;
- зменшується кількість екскрементів, що позитивно впливає на економічні  та екологічні аспекти виробництва;
- на  підприємствах, у яких в одному приміщенні перебувають різні вікові групи, за допомогою системи рідкої годівлі можна одночасно застосовувати різні рецептури;
- можливість  доставки  великого  обсягу  корму  за малий проміжок часу на великі відстані за допомогою трубопроводів;
- процес рідкої годівлі гнучкий, надає можливість оперативно коригувати раціон без участі комбікормового заводу, зокрема, домішувати компоненти, вводити їх  поступово для звикання тварини;
- за  інформацією фахівців  ВАТ  «Омський  бекон» (Росія),  впровадження  рідкої  годівлі  (після  сухого  типу  годівлі) дозволило скоротити чисельність персоналу на 25%, знизити витрати електроенергії,  зменшити  вплив  людського фактору на процес годівлі;
- дуже важлива перевага «рідкої» годівлі – можливість ферментації кормової  суміші. Ферментація кормів змінює їх біохімічний склад, підвищує біодоступність речовин.

Годування ферментованим рідким кормом (ФРК) позитивно впливає на морфологічні характеристики слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, стимулює імунну систему  свиней.  Годівля  свиноматок ФРК  суттєво знижує вертикальну передачу ентеропатогенних мікроорганізмів – небезпечних збудників багатьох  хвороб  системи  травлення поросят.  Розрізняють такі види ферментації:

a.  аутоферментація  (неконтрольована,  природна)  –  деякі  складові  раціону  (зерна  злаків, молочні продукти) вміщують молочнокислі  та інші корисні бактерії, які в процесі розмноження продуктами свого метаболізму (в основному це органічні кислоти) знижують рівень рН корму. Дослідження  на  320  фермах  Голландії показали, що субклінічні форми сальмонельозу у поросят, які вирощувалися на рідкому кормі, діагностувалися у 10 разів рідше, а спалахів  колібактеріозу  реєстрували  на  25% менше,  ніж  серед  поросят  на  сухому  кормі. Але неконтрольована ферментація нестабільна і може призвести до неконтрольованих наслідків;

b.  хімічна ферментація кормів відбувається шляхом додавання органічних кислот (частіше молочної) і доведення рН корму до 4,0. При цьому витрати на кислоти окуповуються за рахунок підвищення продуктивності тварин;

c.  контрольована  мікробна  ферментація  кормів здійснюється за рахунок внесення протеолітичних, целюлозолітичних та  інших бактерій, які володіють і пробіотичною дією, та позитивно впливають на стабільність ендомікробіоценозів тварин.

Технологія  рідкої  годівлі  –  перспективний і ресурсний елемент цілісної системи ефективного використання ресурсів.

Недоліки «рідкої» годівлі:

- вища вартість  та експлуатаційні витрати на обладнання  (інвестиції  на  впровадження  системи окуповуються за 3-5 років);  
- рідкі корми мають короткий термін зберігання;
- виникають  загрози  при  порушеннях  режимів очищення систем трубопроводів, годівниць, дана система потребує щоденного контролю;
- за  такої  системи  годівлі  відзначають підвищену вологість у тваринницьких приміщеннях, що негативно впливає на тварин (особливо у зимовий період);
- недотримання раціональних пропорцій кормосумішей, збільшення вологості понад 80% призводять  до  низки  негативних  наслідків: швидкість проходження кормових мас шлунково-кишковим трактом прискорюється на 8-10 годин, при цьому  знижується  перетравність  рослинних  волокон;  різко  знижується  функція  слинних  залоз та  участь  ферментів  у  перетравленні  вуглеводів; знижується використання Са на 8,2%, Р – на 11,1%; Fе – на 6,3-15,3%; Сu – на 9,5-13,4%.

Таким чином, найбільш перспективним у сучасних умовах є комбінований тип годівлі свиней, який поєднує  і  сухі  кормосуміші, і рідкі корми. Раціональне їх поєднання з урахуванням генетичних, фізіологічних  особливостей  тварин,  технологічних  характеристик виробництва дозволить, поряд з високою продуктивністю,  отримувати  біологічно  повноцінну продукцію високої якості.

Анатолій Чигрин, кандидат с.-г. наук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України, Науково-дослідний центр ТОВ «Єврокорм сучасна годівля»

Юрій Голуб, кандидат ветеринарних наук, Інститут ветеринарної медицини УААН, Науково-дослідний центр ТОВ «Єврокорм сучасна годівля»