Технології
СВИНАРСТВО ЯК БІЗНЕС
| 
Юрій Сівов,
заступник генерального директора з розвитку тваринництва ЗАТ «Райз-Агро»
В цілому бізнес-процес в сучасному свинарстві спрямований на отримання максимального прибутку від реалізації свиней нежирних кондицій вагою 105–110 кг, яка забезпечує максимальну реалізаційну ціну. Як відомо, товарна партія в Україні вимірюється кількістю голів кратною 60, адже залежить від стандартної ємності скотовоза: 60, 120, 180 або 240 голів. Отже ферма повинна реалізовувати продукцію через певні проміжки часу партіями свиней кратними 60.
Найважливішим показником, на який в першу чергу звертають увагу спеціалісти-свиноводи всього світу, є вік свині при досягненні 105-кілограмової живої маси. Чим він менший, тим вища економічна ефективність господарювання. Обумовлено це тим, що до 6-місячного віку, яка б жива маса свиней на цей момент не була, її приріст забезпечується за рахунок кісткової та м’язової тканини. При досягненні цього вікового порогу приріст формується за рахунок жирової тканини, енергетична ємність якої майже в 2,5 рази вища за м’язову – відповідно збільшуються і витрати кормів на одиницю приросту. Крім того в цей період сповільнюються темпи росту тварин, а витрати на підтримуючу годівлю – збільшуються. До того ж ринкова ціна на м’ясну свиню на 15–20% вища за ціну на м’ясо-сальну.
Для того щоб у 6-місячному віці отримати свиню живою масою 105 - 110 кг, потрібно досягти середньодобових приростів на рівні 580 грамів. За періодами це становитиме:
• від народження до 28 діб – 260 г;
• від 29 до 90 діб – 450 г;
• від 90 до 180 діб – 780 г.
Досягнути цих показників при чистопородному розведенні дуже важко, а в товарних господарствах – практично не можливо. Тому в промисловому свинарстві застосовується гібридизація, впровадження якої забезпечує збільшення показників продуктивності тварин, як мінімум, на 15%. Класичною схемою гібридизації є трьохпорідне схрещування, яке забезпечує використання двох рівнів гетерозису. На першому етапі схрещують свиноматок породи велика біла з кнурами породи ландрас і отримують гібридних свиноматок F1, які мають, за рахунок гетерозисної сили, підвищені материнські властивості: багато- та крупноплідність, а також вищу на 15–20%, ніж у похідних порід, молочність. На практиці доведено, що поросята, народжені з живою масою 1,2 кг. і більше, мають збереженість вище 90%, з 1 кг – 80%, з 0,8 кг – 60 %, з 0,6 кг – менше 40%. На другому етапі маток F1 парують з кнурами спеціалізованих м’ясних порід. В класичній схемі ці кнури представлені породами дюрок або п’єтрен. Крім того в сучасному свинарстві в якості батьківської форми використовують спеціалізовані синтетичні лінії – так звані «термінали».
Дуже важливу роль в досягненні свиньми у 6-місячному віці 105-кілограмової ваги відіграє годівля. Кожен період розвитку і фізіологічного стану тварин повинен забезпечуватися відповідним рівнем годівлі, максимально наближеним до їхніх потреб. Сучасне високоприбуткове свинарство не можливе без високоякісних повнораціонних комбікормів, від 7 до 10 рецептів яких використовують в промислових умовах. Тому важливим елементом в промисловому свинарстві є можливість їхнього виготовлення безпосередньо в господарстві на базі наявних дешевих зернових компонентів з додаванням нехай навіть відносно дорогих (на перший погляд), але вкрай необхідних білкових та мінерально-вітамінних добавок.
Важливе значення в отриманні прибутків від свинарства мають умови утримання маточного поголів’я та відгодівельного контингенту.
Новонароджені поросята до 20- денного віку не мають власного механізму терморегуляції, і температура їхнього тіла в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Тому температура в приміщенні, де проводиться опорос, в перші тижні життя поросят має бути в межах 26–28 0С. Комфортна температура для лактуючих свиноматок, які в цей період виділяють дуже багато тепла, становить 16–18 0С. Тому для них важливо забезпечити можливість відводу тепла від тіла, а для поросят на перші два тижні життя повинен бути створений локальний нагрітий об’єм з температурою близькою 36 0С. Бокси для опоросу повинні бути забезпечені спеціальними станками, за допомогою яких створюють комфортні умови для свиноматок і поросят, а також унеможливлюють травматизм і загибель поросят від придавлювання їх свиноматкою. Комфортні умови потрібно створювати і для інших вікових груп тварин. Станки на дорощуванні та відгодівлі свиней повинні мати достатню площу, бути обладнаними годівницями з достатнім фронтом годівлі і мінімальними непродуктивними витратами кормів, а також сосковими напувалками, які надають можливість забезпечувати тварин чистою питною водою заданої температури, та здійснювати профілактику та лікування захворювань.
Стратегічне значення для ефективного ведення свинарства має ветеринарне забезпечення всіх, без винятку, етапів технологічного процесу: закритий режим роботи ферми, побудова технологічного процесу за схемою порожньо-зайнято, своєчасна кастрація кнурців, ектерпація хвостів та кликів, ін’єкції препаратів заліза, необхідні вакцинації, дегельмінтизації, дератизації і та ін. Невеликі свиноферми (до 200 свиноматок), працюючі в режимі замкнутого циклу, з ветеринарної точки зору, більш благополучні, ніж великі, завдяки меншому мікробному тиску, який збільшується при збільшенні поголів’я на одиниці площі ферми та прилеглих територій.
За умови вищенаведених технологічних прийомів та методів витрати кормів на вирощуванні та відгодівлі свиней не перевищуватимуть 3 кілограмів кормів на один кілограм приросту живої маси, і, незалежно від розміру свиноферми, забезпечать їхню високу прибутковість.
Розрахунок ефективності виробництва тваринницької продукції необхідно провадити з урахуванням коефіцієнта оборотності обігових коштів, значна частину яких становлять: заробітна платня, вартість електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, транспортних послуг, послуг сторонніх організацій, ветпрепаратів, покупних кормів та ін. У ритмічно працюючого підприємства, яке протягом місяця виробляє і реалізує певну стабільну кількість продукції (молоко, м’ясо, яйця), коефіцієнт оборотності за рік близький до 12, і тому рентабельність інвестицій в тваринництво потрібно розраховувати з урахуванням цього коефіцієнту.
ПРИКЛАД: Свиноферма, яка виробляє і реалізує за місяць 10 тонн приросту живої маси, та у якої відсутні власні корми, має повну собівартість виробленого приросту (з урахуванням утримання основного стада та ремонтного молодняку) 10 гривень за 1 кілограм. Вона витрачає в цей період на виробничі потреби 100 тисяч гривень і реалізує отриманий приріст по 12 гривень за кілограм та отримує щомісячний дохід 120 тисяч гривень. Рентабельність інвестицій такої ферми від обороту (за місяць) складе 20%, а рентабельність за рік – 240%. Тобто, інвестуючи в обігові кошти 100 тисяч гривень, за рік інвестор отримує продукції на 1 млн. 440 тис. гривень, а прибутковість цієї інвестиції становить 240 тис. гривень.
Бізнес-процес у свинарстві, для господарства, основним напрямком діяльності якого є рослинництво, а спеціалізація – вирощування зернових культур, починається з визначення кількості мало-ліквідних дешевих зернових відходів, що утворюються від основного виду діяльності, та придатних для кормових цілей, і які можуть бути утилізовані з прибутком, вирощуючи свиней на м'ясо. Після цього треба визначити:
1. Яку кількість молодняку свиней можна вигодувати, беручи до уваги кількість кормів, що потрібно утилізувати.
2. Кількість поросят, яких потрібно рівномірно отримувати протягом року.
3. Кількість тварин основного стада для отримання розрахункової кількості поросят.
4. Кількість ремонтного молодняку, яка потрібна для підтримки безперервності процесу відтворення відгодівельного контингенту.
5. Стан наявної інфраструктури, що потрібна для утримування визначеного поголів’я, її ємність та відповідність сучасним вимогам.
6. Необхідні інвестицій на створення або модернізацію інфраструктури, а також придбання тварин основного стада;
7. Кількість обслуговуючого персоналу ферми.
.png)
Пошук