Попова Валентина Михайлова,

гениральний директор ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ»

«Ми першими в Україні прийшли до того, що самі вирощуємо зерно, годуємо ним своїх свиней, на м'ясокомбінаті всю свою товарну свинину переробляємо і через свої ж магазини реалізовуємо»

«Мелітопольський м'ясокомбінат» є одним із найбільших і добре знаних на українському ринку. М'ясні та рибні вироби під ТМ «Пан Вакула» реалізуються в усіх регіонах країни, а історія компанії вже нараховує понад 70 років. Утім, розведенням свиней компанія зайнялася порівняно недавно – у 1998 р. з цією метою було виокремлено дочірнє підприємство, яке незабаром стало окремим рентабельним бізнесом – ТОВ «Агропромислова компанія». Від початку існування компанію очолював досвідчений фахівець, економіст Валентина Михайлівна Попова.

 У 2008 р. підприємство було визнано провідним господарством країни з виробництва свинини – ним було реалізовано 85 тис. тонн продукції. Більшість учасників ринку успіх «Агропромислової компанії» великою мірою пов'язують саме з професіоналізмом та принциповістю її енергійного керівника.

Генрі Форд колись сказав: «Ви можете зробити все, що завгодно, якщо у вас є ентузіазм. Ентузіазм – це та закваска, яка змушує ваші надії підніматися до зірок. Ентузіазм – це блиск у ваших очах, розмах вашого кроку, хватка ваших рук, невтримний натиск вашої волі й енергія здійснити ваші мрії. Ентузіасти – це бійці, у них є стійкість і сильні якості. На ентузіазмі тримається весь прогрес. За його допомогою здійснюються всі досягнення. Без нього залишаються тільки одні відмовки». Здається, що це сказано якраз про Валентину Михайлівну.

Валентино Михайлівно, з якого часу Ви працюєте над розвитком українського села?

У сільському господарстві я працюю з 1979 р. – уже 30 років. Закінчила Харківський інженерно-економічний інститут у 1975 р., за фахом інженер-економіст. Освіта економіста, на мою думку, універсальна, вона дає можливість розібратися в будь-якій технології, розрахувати ефективність будь-якого нововведення. У мене родина з села, але і я, і четверо моїх братів та сестер отримали вищу освіту й досягнули успіхів у бізнесі та науці.

До приходу в «Мелітопольський м'ясокомбінат» я працювала головним економістом заводу, потім заступником начальника районного управління сільського господарства в Херсонській області за економічним напрямом.

Розкажіть, як була створена «Агропромислова компанія».

Я прийшла до м'ясокомбінату в 1999 р., коли було створено дочірнє підприємство – асоціацію зі свинарства. Починала з посади економіста, а вже за півроку стала заступником директора м'ясокомбінату з сільського господарства. Тоді ж наше дочірнє підприємство стало окремою юридичною особою – ТОВ «Агропромислова компанія». Причиною створення цієї компанії було логічне бажання м'ясокомбінату підстрахуватися за напрямом постачання сировини в час занепаду національного тваринництва. Так було організовано власне підсобне господарство з поголів'ям 12 тис. свиней.

За якими принципами була організована діяльність нової компанії?

Завдяки високій ефективності роботи, м'ясокомбінат володів значними грошовими коштами. Спочатку взяли в оренду, а потім викупили в пайщиків свиноферм виробничі приміщення. Провели їхню реконструкцію, закупили сучасне обладнання.

Було вивчено комбікормове виробництво. На той час діючі комбікормові заводи не відповідали потребам сучасних технологій з приготування кормів. Тому, знову ж таки, у Данії купили комбікормовий завод, спочатку невеликий, потім більш потужний із загальною продуктивністю 170 тонн на зміну.

Директор м'ясокомбінату – Ручка Микола Семенович – був хорошим стратегом і розумів, що займатися свинарством на тому рівні, як ним займалися колгоспи, – це просто збитково. Тому одразу ж закордоном було закуплено поголів'я. У 1998 р. з Данії були завезені свині порід ландрас, велика біла. Коли я прийшла працювати до «Агропромислової компанії», то переконалася, що на підприємстві зібрані гарні породи свиней, з якими можна займатися не тільки товарним виробництвом, але й племінною роботою. Попросила підтримки Міністерства з питань селекційної програми, мені порадили спеціалістів. Тоді я залучила провідних українських фахівців, кандидатів наук.

Ми паралельно розвивали товарне виробництво та племінну роботу, отримали статус племзаводу по породах ландрас та велика біла. Увесь прибуток, що отримували від виробництва, наші засновники спрямовували на розвиток, розширення підприємства.

Завдяки такій стратегії, починаючи з 1999 р., поголів'я свиней на наших фермах зросло до 85 тисяч. Зараз маємо статус селекційно-племінного центру, племзаводу, серйозно займаємося селекцією, гібридизацією, вивчили найкращі селекційні досягнення в Європі (Голландії, Данії, Франції, Польщі). Відвідали за запрошенням селекційно-племінний центр у Чикаго, США.

«Агропромислова компанія» добре відома українським виробникам свинини своїми селекційними досягненнями. Розкажіть детальніше про цей напрям роботи.

Сучасна структура племінної піраміди, що використовується в нашій компанії, має такий вигляд: 5 племзаводів по великій білій та ландрасу (2015 свиноматок), 1 племрепродуктор по дюрку (75 свиноматок), 4 товарні репродуктори на 3745 свиноматок, відгодівельні комплекси на 75 тисяч товарного молодняка на рік. На товарних репродукторах застосовуються різноманітні схеми схрещування, що забезпечують можливість поєднання спадкових задатків трьох порід.

Нещодавно ми також закупили сперму в США й отримали унікальні гібриди. Скажімо, від наших порід, які також є дуже непоганими за товарними якостями, ми отримуємо поросят вагою 1,2–1,3 кг при народженні, з величиною гнізда 10–12 поросят. Американська ж порода, з якою ми почали працювати, дає можливість отримати по 13–14 поросят вагою до 2 кг при народженні, і збереженість також на доброму рівні. Про подальші результати поки що зарано говорити – найстаршим лише по 3 місяці.

Загалом, племінна робота сьогодні дає хороший результат; наш молодняк користується попитом у господарств по всій Україні і дає постійний дохід компанії.

Як Ви оцінюєте підтримку племінної роботи Вашої компанії, що, безумовно, має значення для розвитку всього українського свинарства, з боку діючих галузевих об'єднань та держави?

Ми – виробники. Нам справді не вистачає ґрунтовного науково-практичного супроводу. Наприклад, ми якраз зараз закуповуємо нову партію високопродуктивних свиней порід гемпшир, велика біла, термінального кнура альба – справжнє селекційне багатство. Я переконана, що це є завдання саме «Тваринпрому» – надати мені фахові консультаційні послуги, нехай і на оплатній основі, щодо того, як зберегти і закріпити цей генетичний матеріал.

Так і виходить, що в нас купують дуже багато свиней з хорошою генетикою, високим потенціалом. Часто на це відводяться значні інвестиції, беруться кредити. Але нові власники можуть навіть не мати уявлення про сучасні технології утримання і розведення свиней, по 60 днів утримують поросят зі свиноматкою… У результаті чого цінний матеріал і відмінні можливості практично втрачаються. Окремі досвіди, звісно, подекуди описані, але узагальненої інформації, яка б аргументовано і продумано рекомендувала розвиток галузі, немає.

За 10 років, протягом яких я працюю за напрямом ведення свинарства, не з'явилося реальних дієвих державних програм ані зі свинарства, ані з кормовиробництва, нових технологій, немає бази даних з обладнання. Наука не займається вдосконаленням обладнання для тваринництва. Тому ми вимушені їздити закордон і навчатися «методом тику» – дивитися, як робота організована там, і впроваджувати це в себе. Як такої, інформаційної бази в Україні немає.

У країнах ЄС чи США підтримка свинарства полягає, перш за все, у формуванні самої системи галузі, взаємоузгодженні всіх її елементів. Там працюють галузеві програми, інститути вибирають і транслюють найкращі світові досягнення. Тому, скажімо, виробникові свинини не потрібно турбуватися про організацію власного кормовиробництва, розвиток мережі збуту чи своїх орних земель. Він повністю зосереджений на своїй основній компетенції. А в нас кожен виживає як може.

Як побудована система годівлі в компанії?

Ми маємо 3 сучасні комбікормові заводи загальною потужністю 230 тонн на зміну. «Агропромислова компанія» повністю контролює всі рецептури, усі технології виробництва комбікормів. Ми маємо власну лабораторію, що визначає якість вхідної сировини та комбікормів.

Щоб мати повністю закритий цикл та не залежати від поставок зернових, ми обробляємо 11000 га землі. Зараз зайнялися розвитком зрошування: відновили зрошувальні системи, закупили дощувальні машини. Цього року вже на зрошуванні посіяли кукурудзу та сою. Це поки що невеликий обсяг – 300 га, але найближчим часом плануємо наростити до 2000 га.

У нас усе обладнання (годівниці, відповідне комбікормове виробництво, транспортні засоби…) пристосоване під суху годівлю. Аналізували питання впровадження рідкої годівлі. Так, конверсія корму, безперечно, покращується на рідкій годівлі, але ж і вона має певні недоліки, і, як завжди, ми зіштовхнулися з відсутністю професійного аналізу даного питання (прим. ред.: про переваги й недоліки рідкого та сухого типів годівлі читайте в статті «Рідка годівля – суха годівля. 12 аргументів» цього номеру журналу).

Як Ви мотивуєте персонал робити свій вклад у розвиток компанії?

Роботі з людьми я надаю великого значення. Ми вчасно платимо заробітну плату, при чому, досить високу по мірках галузі. Середня заробітна плата по підприємству – 2500 грн. Наші комплекси розташовані у 8 районах Запорізької області, і на кожному з них облаштована власна відкрита їдальня з безкоштовним харчуванням для співробітників. Забезпечуємо спецодягом, підвозимо на роботу та з роботи. Також надаємо пільгові пайки з м'ясом, яйцями чи курятиною.

Технології пророблені роками. Кожний технолог на будь-якому комплексі знає всі свої нормативні технологічні завдання: скільки треба отримати поросят, якої ваги, скільки корму витратити та скільки прибутку отримати. Усе це вже буквально в крові людей. Жодного примусу, робота ґрунтується на знаннях і власній мотивації та стимулюється великими преміями, які ми видаємо наприкінці місяця при підведенні підсумків роботи кожного комплексу. Бальна система, яку ми використовуємо, передбачає виконання нормативних показників на станкомісце, на свиноматку, на відгодівлю. Ніяких соціалістичних завдань у нас немає. Кожний знає: якщо виконуєш нормативи – отримуєш премію в розмірі двох окладів. Штрафи, звісно, теж передбачені. Загалом, можу впевнено сказати, що на нашому підприємстві люди дорожать своєю роботою.

Окрім племінної роботи, промислового вирощування свиней, які напрями бізнесу ще розвиваєте?

На даний час ведеться реконструкція ще двох свиноферм закритого циклу, які дадуть нам можливість у 2010 р. довести поголів'я до 120 тисяч. Наразі ми виробляємо на місяць 1100 тонн свинини.

Маємо хорошу рентабельність. Паралельно вирішили вкласти кошти в розвиток птахівництва, викупили Нестерянську птахофабрику. Побудували інкубатор на 1 млн яєць, ремонтуємо виробничі площадки. На сьогодні в нас відгодовується до 500 тис. бройлерів одночасної посадки. Перед нами стоїть завдання перейти на закритий цикл і по бройлерах. Ведемо переговори щодо поставки обладнання для батьківського стада. На перспективу плануємо довести поголів'я до 1 млн бройлерів. 
Крім того, у нас є 300 га ставків, де ми розводимо річкову рибу, займаємося товстолобиком, коропом, білим амуром. Відкрили осетровий цех.

Як побудована взаємодія «Агропромислової компанії» з іншими учасниками ринку?

Ринок швидко розвивається. Українські компанії за багатьма напрямами зараз цілком на рівні світових. Якщо, наприклад, системи мікроклімату для свинарників, на мою думку, поки ще варто закуповувати виключно західного виробництва, то премікси, кормові добавки, український передстартерний корм, ветпрепарати вітчизняного виробництва, різні види технологічного обладнання вже сміливо можна купувати.

Якщо говорити про «Мелітопольський м'ясокомбінат», «Агропромислову компанію», то ми намагаємося працювати в закритому циклі, ні від кого не залежати. Залежність – це завжди ризик. У нас зараз повний ланцюг вертикальної інтеграції – ми першими в Україні перейшли до того, що самі вирощуємо зерно, годуємо ним своїх свиней, на м'ясокомбінаті всю свою товарну свинину переробляємо і через свої ж магазини реалізовуємо. Компанія має 25 магазинів по області, у Києві та Донецьку. Є транспортні підприємства, які працюють виключно на нас, Торговий дім «Вакула». Така структура надає нам стабільності та можливість упевнено планувати подальший розвиток.

Валентино Михайлівно, Вашій енергійності й широті кругозору можна тільки позаздрити! Коли Ви востаннє були у відпустці?

Навантаження у компанії, звісно, дуже велике. Але й спеціалісти в мене підібрані хороші – віддані роботі, грамотні, навчені. Зазвичай моя відпустка – це відрядження закордон для вивчення певного досвіду. А відпочиваю я вдома, з донькою та онуками.

«Свинарство в Україні»
Галузевий інформаційний портал
www.pig.com.ua