В.Н. Тимченко
Президент асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої»,
заслужений економіст України, кандидат економічних наук,
почесний член НААНУ.

Відомо, що обов’язком держави є забезпечення продовольчої незалежності і продовольчої безпеки населення. Одним із напрямків досягнення цього в Україні є підвищення ефективності рослинництва і тваринництва, в тому рахунку шляхом збільшення обсягів виробництва сої та використанні продуктів її переробки в кормовиробництві.

Соя – унікальна кормова культура, що є однією з основних стратегічних культур землеробства. Вона забезпечила динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де культивується на мільйонах та десятках мільйонів гектарів. В 1960 році було вироблено 31 млн. тонн сої, в 2010 році – очікується в межах 240 млн. тонн. Всього в 2009 році за даними ФАО вирощено 222,15 млн. тонн сої.

Основними виробниками були США – 91,42 млн. тонн, Бразилія – 56,96 млн. тонн, Аргентина – 30,99 млн. тонн, Китай – 14,5 млн. тонн, Індія – 10,21 млн. тонн, Парагвай – 3,85 млн. тонн, Канада – 3,5 млн. тонн, Болівія – 1,49 млн. тонн, а тепер і Україна – 1,04 млн. тонн.
Згідно із даними академіка Бабича А.О., в США тільки за рахунок введення сої в сівозміну і зміни структури посівів отримано 40% приростів ефективності сільського господарства.

Актуальність збільшення виробництва сої гостро поставлена часом і перед Україною, особливо, коли, за визначенням Міністра аграрної політики України Присяжнюка М.В., одним із основних пріоритетів в розвитку вітчизняного агропромислового комплексу є рослинництво, свинарство, молочне скотарство та їх собівартість.

Про значну роль сої у відгодівлі тварин свідчать наступні данні: в країнах ЄС для відгодівлі тварин і птиці щороку використовують 32 млн. тонн соєвого шроту, а в Україні – в межах 0,5 млн. тонн, що складає 25% від потреби. Як наслідок показники ефективності тваринництва, наприклад, свинарства в цих країнах значно вищі ніж в Україні.

Також позитивний вплив на показники ефективності відгодівлі свиней в країнах ЄС мають і використання нових технологій відгодівлі: обладнання, корми, система обліку і контролю.
 

Порівняння ефективності основних технологічних показників вирощування свиней в країнах ЄС і в Україні

Як видно із наведених даних, показники в Україні не йдуть в порівняння з показниками країн ЄС. Тому переробники будуть купувати для переробки дешевше м'ясо, імпортоване з Польщі, Німеччини, Бразилії.

В такій ситуації дехто пропонує обмежити імпорт. Можливо це правильно, але в Україні є всі можливості вийти на міжнародні показники ефективності виробництва свинини. Це підтверджує і практика роботи.

Фахівцями асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої», Інституту кормів НААНУ, Інституту свинарства НААНУ, ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» проведений аналіз причин низьких показників у свинарстві.

Основними визначені:

- недостатній рівень знань і компетенції спеціалістів, що працюють в господарствах;

- годівля незбалансованими кормами, в першу чергу на білок (без використання продуктів переробки сої);

- порушена технології відтворення і відгодівлі свиней;

- незадовільний оперативний облік, незадовільна система зберігання кормів.

З метою усунення недоліків, сприяння розвитку свинарства в Україні фахівцями зазначених організацій розроблений проект «Ефективне свинарство». Проект розпочато в  листопаді 2009 року. Перша презентація проекту пройшла 05.02.2010 року у Вінниці в Інституті кормів НААНУ на навчанні з питань виробництва сої і впровадження продуктів її переробки в кормовиробництві, фахівців наукового забезпечення агропромислового виробництва, вищих навчальних закладів, дорадчих служб, спеціалістів господарств України. Впровадження проекту розпочато в господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Полтавської, Черкаської областей, проект включений в Програму розвитку сільського господарства Полтавської області на період 2010-2014 роки (розділ: Кормовиробництво. Використання сої в годівлі худоби).

Координацію проекту «Ефективне свинарство» здійснює асоціація «Українська асоціація виробників і переробників сої».

Ефективне свинарство – комплекс з технології вирощування, утримання, селекції, годівлі, бухгалтерського, оперативного та управлінського обліку, менеджменту рішень, спрямованих  на переведення підприємства свинарства з екстенсивного типу виробництва на інтенсивний з впровадженням повнораціоних комбікормів з використанням продуктів переробки сої.

Порівняння економічних показників екстенсивної та інтенсивної систем вирощування свиней
 

Мета моделі: підвищення рентабельності підприємств свинарства, зниження собівартості виробництва з 14-20 грн. до 10-12 грн. 1 кг живої маси, доведення цих показників до рівня країн ЄС, що буде сприяти зменшенню імпорту і забезпеченню населення м’ясом свинини вітчизняного виробництва, збільшенню поголів’я свиней і створенню нових робочих місць.

В 2009 році проімпортовано в Україну 240 тис. тонн м’яса свиней, що рівне 3,4 млн. голів свиней, це робочі місця, що могли бути створені в Україні для 34 тисяч людей (10 чоловік на 1000 голів свиней).

Порівняння цін на свинину в Україні, ЄС, Бразилії у вересні 2010 року, забійна маса

При закупівельній ціні 18,0 грн. за 1 кг живої маси виробництво 60% свинини в Україні збиткове.
При закупівельній ціні 16,0 грн. за 1 кг живої маси виробництво 80% свинини в Україні збиткове.

Собівартість свинини з Бразилії в Україні була на рівні 16 грн. з ПДВ за 1 кг в забійній масі, з країн ЄС 19,0 грн. з ПДВ за 1 кг в забійній масі при ціні на внутрішньому ринку на українську свинину 25,0 грн. з ПДВ за 1 кг в забійній масі. Висока собівартість м’яса свиней в Україні обумовлює високі роздрібні ціни на свинину для населення, що, в свою чергу, є однією із причиною найнижчого показника в Європі споживання свинини на душу населення. Так в 2009 році на 1 українця приходилося 17,5 кг свинини, при  цьому в Росії – 18,5 кг, а в країнах ЄС, як наприклад, в Данії – 81 кг, Іспанії – 76 кг, в Німеччині – 56 кг, Угорщині – 45 кг.

 Порівняння ефективності свинарства в Росії і Україні

Висновок: виробництво свинини в Росії в 1,7 рази ефективніше
Тобто поголів’я 7,1 млн. голів дає в рік свинини 0,85 млн. т 

Шлях впровадження: через аналіз існуючої ефективності виробництва свинини і розробку пропозицій по її удосконаленню. Пропозиції впроваджуються безпосередньо спеціалістами виконавця та замовника, а також через навчання спеціалістів господарств. «Ефективне свинарство» – інструмент для прийняття управлінських рішень власнику, директору, технологу, бухгалтеру.

 Модель  «Ефективне свинарство»  може впроваджуватися на приватних, державних, великих, середніх і малих спеціалізованих та багатогалузевих аграрних підприємствах, на фермерських господарствах та господарствах населення.

Впровадження моделі «Ефективне свинарство» здійснюється поетапно:

1. Аналіз показників ефективності вирощування свиней.

2. Висновки, пропозиції і робота по забезпеченню підвищення показників ефективності.

3. Аналіз технології вирощування свиней.

4. Висновки і пропозиції по удосконаленню технології.

5. Виробництво свинини на гібридній основі з організацією пірамідально-інтегрованої системи забезпечення селекційно-племінної роботи на базі існуючих порід.

6. Розробка рекомендацій і впровадження моделі «Ефективне свинарство».

Впровадження розробленої робочою групою моделі потокового виробництва свинини «Ефективне свинарство» допоможе підприємству вийти на фактичну собівартість до 12,0 грн. 1 кг приросту (включені всі витрати) через:

- зменшення витрат на корми  до 60%

- зменшення витрат корму на 1 кг приросту живої маси, в середньому, до 8,0-10,0 грн. в т. ч. ПДВ

- скорочення відгодівлі до 175 днів

- збільшення кількості поросят на 1 свиноматку в рік до 25 голів

- середню собівартість 1 поросяти 250 грн.

- середню вагу поросят при відлученні в 28 днів – 8 кг

- збільшення до 90% заплідненості свиноматок

- збільшення до 92% збереженості поросят від народження до 60 днів та інші

- впровадження штучного осіменіння свиноматок

- перехід на вирощування трьохпорідних свиней на відгодівлі

Для забезпечення підвищення ефективності в свинарстві, з нашої точки зору, потрібно:

1. Продовжити навчання спеціалістів, яке було організоване у відповідності із спільним наказом Мінагрополітики України та НААНУ за № 879/141 від 10 грудня 2009 року «Про організацію навчання з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці з використанням продуктів переробки сої».

2. Доручити НААНУ і асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої» створити регіональні Центри підвищення ефективності в тваринництві по навчанню спеціалістів підприємств з вирощування високопротеїнової сої та спеціалістів тваринництва (агрономів, зооінженерів, ветеринарних лікарів, техніків штучного осіменіння, технологів кормовиробництва, бухгалтерів, операторів на робочих місцях).

3. Визначити сою стратегічною культурою, чітко визначити її місце в сівозміні у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

Як вважають академік НААНУ Бабіч О.А. і член-кореспондент НААНУ Петриченко В.Ф. (Інститут кормів НААНУ) необхідно в 2015 році довести посівні площі під соєю  до 2,5 млн. га з валовим збором 4,3 млн. тонн сої, що дасть можливість забезпечити в 2015 році тваринництво вітчизняними збалансованими кормами, підвищити його конкурентоспроможність з країнами ЄС і його ефективність.

Якщо не буде це зроблено, Україна в 2015 році повинна буде закуповувати 1,5-2,0 млн. тонн соєвого шроту на суму 500-660 млн. дол. США, такий же об’єм шроту, виробленого в Україні, коштує – 350-400 млн. дол. США.

4. Будувати, відновлювати і вводити в експлуатацію великі комплекси з вирощування свиней.

5. Організувати створення мінікомбікормових заводів для оснащення ними фермерських господарств і кооперативів, виробництво і продаж збалансованих, з використанням продуктів переробки сої, кормів, виготовлення яких має бути в основному із української сировини, як для сільгосппідприємств так і для фермерських господарств і господарств населення, в яких на 01.09.2010 року від 47% до 68% тварин і птиці.

6. Забезпечити перехід від екстенсивного виробництва свинини до інтенсивного, в тому рахунку, шляхом впровадження моделі рентабельного потокового виробництва свинини в Україні «Ефективне свинарство».

Виконання всіх вищевикладених пропозицій реально сприятиме збільшенню виробництва сої, м’яса, укріпленню продовольчої безпеки країни, створенню робочих місць, зменшенню собівартості виробництва м’яса і підвищенню його якості, збільшенню надходжень до бюджету, ефективному розпорядженню наявними ресурсами.

 Інакше Україна ризикує стати ринком збуту дешевшої за собівартістю, а відповідно і ціною продукції тваринництва з Росії, країн ЄС, Бразилії, тобто тих країн, де собівартість на продукцію тваринництва нижча, ніж в Україні.

 Україна має матеріальні і трудові ресурси, і може в найближчі 3-5 років зайняти одне із провідних місць по забезпеченню ефективності тваринництва, і в першу чергу, свинарства, принести заробіток як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі:

- тим, хто вирощує сільгоспкультури для кормовиробництва;

- тим, хто виробляє корми, премікси, кормові добавки;

- тим, хто виробляє обладнання;

- тим, хто виробляє препарати захисту здоров’я тварин;

- тим, хто вирощує свиней;

- переробним підприємствам;

- споживачам свинини.

«Свинарство в Україні»

Галузевий інформаційний портал
www.pig.com.ua